«Так нехай же просвітиться світло ваше перед людьми, щоб вони бачили добрі діла ваші і прославили Отця вашого, що на Небесах», – ці відомі усім слова Спасителя адресовані усім православним християнам. Тим більше вони стосуються тих, хто як своїми настановами, так й особистим життям повинен бути прикладом для інших вірних, тобто священнослужителів. Актуальність цієї настанови стає важливою тоді, коли в суспільстві є певна проблема і Церква має можливість допомогти в її вирішенні.
Однією з таких проблем від яких, на жаль, потерпає сучасне українське суспільство є пияцтво та алкоголізм. «Не впивайтеся вином, в якому блуд, але краще наповняйтеся Духом», – ці слова апостола Павла є доволі відомими, але пристрасть винопиття, часом, може полонити навіть і переконаного християнина. Звісно, руйнуючи як тіло, так і безсмертну душу людини – вмістилище її духу.
Як уникнути цієї згуби і чи є можливим абсолютно тверезе життя – про це студентам Волинської духовної семінарії розповів голова Волинського православного братства тверезості ім. св. праведного Іоанна Кронштадського протоієрей Степан Ярема. 26 січня він, з благословіння ректора ВДС архімандрита Євменія (Михалевського), прочитав у стінах духовної школи тематичну лекцію про згубність алкоголю та переваги тверезого способу життя.
На початку лекції о. Степан відверто визнав, що часто густо першу в житті чарку людина випиває під чиїмось впливом, або наслідуючи приклад інших. Чому ж так відбувається? Адже кожна людина має свою власну думку, волю. «Справа у тім, – пояснив отець Степан, – що усім нам, ну принаймні 95,9% з нас властиво дослуховуватися до авторитетів, до тих чи інших лідерів». Це, до слова, було доведено шляхом експерименту, який у 60-х роках минулого століття був проведений психологом Стенлі Мілгремом. Його суть полягала у тому, що людина-статист була удавано підключена до електричного струму. В іншому, сусідньому приміщенні людина, над якою, власне, експеримент проводився, мусила тиснути на кнопку ніби то включаючи напругу струму, яка коливалася від 30 до 450 вольт. Про те, що усе це – бутафорія, людина над якою проводився експеримент не знала. Отож, за наказом так би мовити «вчителя» вона мусила тиснути на кпопку кожного разу, коли «підключений до струму» статист давав неправильні відповіді на запитання «вчителя». Статист, своєю чергою, імітував дії людини, яку б’є струмом. І що цікаво – 60% учасників експерименту ( в якості його об’єктів) тиснули на кнопку кожного разу, коли «вчитель» давав вказівку, тиснули навіть коли напруга сягала понад 400 вольт, а удаваних зойків «жертви» вже не було чути. Такою от є особливість людської психіки – захопившись процесом експерименту людина перетворилася на слухняний «інструмент» т. з. «вчителя».
«Так відбувається, до прикладу, і в підліткових компаніях – є певний лідер, який пропонує щось зробити, в даному випадку – вжити алкоголь, спонукає інших, далі йде тиск на того, хто опирається – і процес пішов. І серед дорослих так відбувається теж», – підсумував отець Степан. Отож, як наголосив він, щоб не стати в майбутньому жертвою алкоголізму, варто з юних літ мати «своє «Я»».
А допоможе у в цьому просте знання правди про алкоголь. А правда ця, як наголосив отець Степан, полягає у тому, що найкращим варіантом є просто не вживати спиртних напоїв взагалі. До слова, ніхто із тих, хто з роками опинився алкогольній прірві, ніколи не думав, що доведе себе до такого стану. Чому ж такі речі відбуваються? Стосовно цього отець Степан розповів про те як в людини формується алкогольна пристрасть, а відтак – алкогольна залежність, яка є як фізіологічною хворобою, так і, що найстрашніше – несе в собі величезну духовну небезпеку.
Зробив це лектор, навівши приклад т. з. «сходів Шичка» – схеми формування залежності, яку розробив біолог Геннадій Шичко. Першою сходинкою є «програма» – змалечку дитина бачить як батьки на свята й родинні урочистості вживають алкоголь, стають при цьому веселими. Отож, в свідомості закладається стереотип, що алкоголь – це добре. Далі йде «залучення». Спочатку, ставши вже старшим підлітком, років у 15-16, людина, якій в ці роки так хочеться бути дорослою, починає пробувати спритне. А як вона стає старшою – вже й батьки та старші родичі поволі починають і в родинному колі наливати чарочку «як усім». Наступною сходинкою є «звичка». «До прикладу, зателефонував товариш і запросив в гості розділити певну радість чи щось відзначити – ну як щоб не перехилити по чарочці? Дивишся футбол – пиво п’єш, тощо. А це вже згубно, це вже пристрасть починає керувати людиною в певні моменти», – так пояснив отець Степан відповідні процеси в житті й поведінці людини.
А далі відбувається найстрашніше – людина набуває алкогольної залежності, що приводить до захворювання на алкоголізм. Цією небезпечною сходинкою є «потреба». При чому першою ознакою, власне, алкоголізму є відчуття ейфорії і радості за 5 хвилин перед вживанням спиртного. «Наш мозок виробляє т. з. гормони радості, але якщо відповідний настрій людина постійно викликає хімічною речовиною, в даному випадку алкоголем, то ця функція мозку атрофується. Прийшло свято – а радості нема, настрою нема. Поки людина не сідає за святковий стіл він і не з’являється. І якщо ми таке за собою помічаємо – відразу ж слід припинити вживати спритне взагалі, інакше дійде до біди» – наголосив отець Степан.
А найнижчою сходинкою є «установка» – алкоголь керує поведінкою людини, вживання стає фізіологічною потребою, а морально людина деградує. «Страждають і тіло, і дух, і душа», – підсумував протоієрей Степан Ярема.
Отож, кращим варіантом є таки тверезе життя. Сам отець Степан розповів, що вже 11-12 років не вживає спиртного взагалі. «Я прекрасно себе почуваю і як священник, і як чоловік, і як батько», – зауважив він.
До слова, отець Степан підкреслив, що проблема алкоголізму є в Україні настільки жахливою, що наша країна, згідно зі статистикою, посіла вже перше місце у Європі за рівнем дитячого алкоголізму. «І суспільство потребує допомоги Православної Церкви. І чи маємо ми, християни, воцерковлені люди, тим більше – священники, замість того, щоби простягнути руку допомоги тим, хто потопає в «трясовині» пияцтва та алкоголізму, самі так би мовити, «копирсатися в болоті»? Господь же закликає нас бути світлом для світу», – так підсумував свою лекцію протоієрей Степан Ярема.
На останок присутні переглянули анімаційну стрічку «Зелений змій», яка розповідає про трагедію хлопчика, батько якого є алкоголіком, і який, ставши дорослим, обрав саме тверезе життя.
По завершенні лекції проректор ВДС з виховної роботи ієромонах Кирил (Видрич) подякував отцю Степану Яремі, який теж є викладачем семінарії, за цікаву і змістовну лекцію, і від імені студентів духовного закладу вручив лектору подарунок – Служебник.
Костянтин Олексюк
Переглядів: 279